Система науково-методичної роботи

Основні структурні елементи науково-методичної роботи складаються з педагогічної ради, методичної ради, методичних і циклових комісій, школи педагогічної майстерності, практичного семінару, інформативно-консультативного центру. Крім того працюють творчі групи з реалізації певних коротко чи довготривалих завдань.

У розвитку творчих здібностей викладачів, майстрів виробничого навчання, крім роботи в методичних комісіях, є значні резерви, одним з яких є використання нетрадиційних форм методичної роботи, саме вони застосовуються у рамках роботи школи педагогічної майстерності та постійно діючого практичного семінару.

Важливим органом у роботі над реалізацією єдиної науково-методичної проблеми виступає методична рада. Її діяльність спрямована на поширення напрацювань з питань ЄНМП, сприяння підготовці методичних видань, впровадження перспективного досвіду педагогів.

Одним із ключових питань в організації роботи структурних підрозділів методичної служби є вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду. У закладі освіти вивчається, узагальнюється та впроваджується досвід висококваліфікованих педагогічних працівників. Перспективний досвід висвітлюється у питаннях педрад.

Головне в науково-методичній діяльності – чітка, продумана система роботи, спрямованої на реальний продукт. У рамках цієї роботи методична служба вивчає та аналізує предметні, педагогічні та методичні потреби працівників, що здійснюється шляхом анкетування, індивідуального спілкування, відвідування уроків.

Підґрунтям для ретельного, всебічного підходу до вивчення системи педагогічної діяльності працівника є її моніторинг, який вимагає застосування комплексної методології:

1) динамічні методи - аналіз результатів навчальних досягнень учнів;

2) порівняльні - дослідження ефективності застосування певних технологій;

3) конкурентні - дослідження доцільності вибору форм та методів роботи

Основні шляхи реалізації вищевказаних методів, що доступні та найчастіше використовуються в системі методичного контролю: відвідування уроку, анкетування суб’єктів освітньої діяльності, аналіз документації та методичної продукції тощо.

Ефективність системи методичної допомоги в процесі само освітньої діяльності педагога значною мірою залежить від систематизації, постійного та мобільного взаємозв’язку методичної служби з педагогом.

Оптимальна модель професійного зростання педагога в закладі освіти сформувалась шляхом впровадження й апробації різноманітних підходів до організації, як індивідуальної так й колективної діяльності та базується на засадах пріоритетності самоосвіти, обміну практичним досвідом, створенні педагогічного продукту. Мета колективу та методичної структури полягає в об’єднанні інтересів навколо реальної проблеми шляхом оптимізації та мобілізації форм та прийомів вдосконалення професійної майстерності.

Кiлькiсть переглядiв: 367

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.